Військовослужбовці не зможуть навчатися і служити одночасно
Військова служба – це не просто робота, а повна відданість обов’язку, що вимагає максимальної уваги та фізичної підготовки. Міністерство оборони України нещодавно запропонувало зміни до Положення про проходження військової служби, що нібито дозволяють контрактникам та призовникам віком 18–24 років навчатися у вищих навчальних закладах без переривання служби. Однак на практиці це рішення може залишитися лише декларацією через низку об’єктивних обмежень.
Командування вирішуватиме, хто може навчатися
Попри офіційний дозвіл, військовослужбовці не матимуть автоматичного права на навчання. Щоб здобувати освіту під час служби, необхідно отримати дозвіл від командування з'єднання або вищого командування. Це означає, що все залежатиме від керівництва військової частини, яке може відмовити через брак особового складу чи стратегічну необхідність постійної присутності бійця.
Більше того, дозвіл має бути оформлений відповідним наказом. Але хто гарантує, що командир буде зацікавлений у видачі такого дозволу, якщо кожен військовий – це ресурс, якого і так не вистачає?
Реальні умови служби: Чи можливо вчитися на передовій?
Навіть якщо військовий отримає дозвіл, залишається питання: де і коли він зможе навчатися? Повноцінна вища освіта передбачає лекції, семінари, практичні заняття, виконання курсових і контрольних робіт. Військова служба ж – це постійні тренування, чергування, виконання бойових завдань і в багатьох випадках — перебування в гарячих точках.
Який сенс у формальному дозволі на навчання, якщо солдат фізично не зможе відвідувати пари чи виконувати навчальні завдання? Невже університети готові підлаштовувати свої програми під графік військових?
Психологічне та фізичне навантаження
Поєднання служби і навчання потребує надлюдської витривалості. Військові зіштовхуються зі значними фізичними навантаженнями, стресом, обмеженим часом на відпочинок. Як у таких умовах вчитися?
На практиці це може призвести до того, що військовослужбовці, які вирішили навчатися, просто не витримають подвійного навантаження. Це призведе або до зриву навчання, або до недбалого виконання військових обов’язків.
Вузький діапазон спеціальностей
Навіть якщо військовий отримує дозвіл і якимось чином знаходить час для навчання, постає питання вибору спеціальності. Очевидно, що в умовах служби неможливо навчатися, скажімо, на медика, інженера або програміста, адже такі напрями вимагають великої кількості практичних занять.
Фактично, єдиними можливими варіантами можуть бути заочне навчання на гуманітарних спеціальностях або дистанційні програми, що не завжди відповідають реальним потребам ринку праці.
Ілюзія можливостей замість реальних реформ
Це рішення виглядає більше як спроба створити позитивний інформаційний фон, ніж як реальна реформа. Міністр оборони Рустем Умєров говорить про можливість "готується до майбутньої кар’єри – як у військовому, так і в цивільному житті", але без конкретних механізмів реалізації ця заява залишається лише політичним гаслом.
Замість декларацій про можливість навчання потрібно створити реальні умови: скоригувати навчальні програми, організувати військові освітні центри з адаптованими програмами, а також запровадити стипендії для військових, які вирішили здобувати освіту після завершення служби.
На папері ця ініціатива виглядає чудово: молодь може одночасно служити і навчатися. Але в реальності військовослужбовці стикаються з труднощами, які роблять таке навчання практично неможливим. Без реальних реформ цей дозвіл залишиться черговим "формальним правом", яким майже ніхто не зможе скористатися.
Раніше: Діти ветеранів зможуть навчатися у Вінницькій ІТ-Академії безкоштовно
*ВАЖЛИВО - не користуватись російськими освітніми сервісами - список доповнюється постійно
І не забуваємо направляти усі свої сили і вільний час на допомогу українським захисникам
Ми у соцмережах: YouTube Facebook Instagram Telegram-канал Slack-спільнота